Де те що

 Оті наші мученики з модніми в сучасників котовськими (щоб не сказати гірше) вусиками під носами, з кругленькими окуляриками — які вони здаються безборонні, які підвладні своєму невблаганному часові, які модні модою на смерть! Час і замкнув їхні підсліпуваті очі, стулив піввусаті роти. Не стало далекоглядности, не вистарчило мужности. А на нас той час уже ніби махнув рукою: де той зір, де тії вуса, де те що.