Багач не віда, що бідний обіда

Якби було краще жити, я-б, як і поет Стус, віршів не писав. Я й так їх не пишу. Але й коло землі не робив-би. Бо пробую цієї карантени навгороді, то щось не дуже дорібок. Лучче так собі писатиму, але обіцяю, що не вірші. За них хліба й у вікно не подадуть. Десь наперед треба наїстися, а тоді вже ситим іти попідвіконню. Бо ситий голодного, кажуть, не розуміє, а иньшого ситого може ще й послуха, як той Лазаря сьпіва.