Дуже промовистий у нас приклад
— оте сусьвітнє "
володіє українською мовою" намісць висуканого і виведеного з власного мовного досьвіду "орудує". Коли ще хтось чужими (ах, иноземними!) мовами отак
володіє, то можна терпіти, бо хай собі: воно чужим володіє, а нашим не орудує. Можна шаблю мати, нею володіти, але геть не орудувати. А тут іще гірше: ми нічим давно не орудуємо й у рідній мові нічим не володіємо. Взагалі ота
сучасна, так зветься, українська мова заперечує всяку мовну історію: ніхто не наважується лізти вглиб, щоб ненароком не зачепить кореняки від якоїсь дурної політики.
Немає коментарів:
Дописати коментар