Бльоґ Сергія Саржевського

 Брязкаючи ланцюгом поезії, можна часом показати більше, ніж махаючи вільними руками в прозі.

Гробар зробив свою роботу, Та роблять вогкість у землі Не сльози, а перлинки поту На мармуряному чолі. А десь у хаті, там, де вмерли, Знов д...

 31-ого серпня зненацька всьвідомлюєш, що людина народжена для відпочину. Праця  —  то відпочивок перед одпочинком, одпочивок опісл я . Все ...

  Підводне каміння добряче тим, що об його не можна спіткнутися. З його не буде каменя спотикання , притики , притичини , перешкоди : зану...

 Щоб об'єднати в одному покликові "дорогих читачів і дорогих читачок" можна назвати їх "дорогими читачиками": так по...

 У нім був загинув письменник  —  і він так і ходить із тим загиблим письменником усередині, вже засушеним, аж торохтить.

 О, ця голова, що ненастанно підстрибує й котиться, мов сталева кулька: щойно ти з ним говорив, а він уже поскакав на всі боки, й куди закот...