Бльоґ Сергія Саржевського

 Шкільному слову діти вірять, бо то стандарт на всеньке життя. Можна не любити шкільного слова, т'але... А чи можна його любити? Це-ж на...

 Чую, що багато-хто з українців із пуп'яночку привча свої діти балакати по московській. І з а всіди згадую оте Шевченкове: " Німі н...

 В українців "багатий" і "вбогий"  —  одного кореня слова. От як порівняти: густе, щільне rich і діряве poor . У нас-же...

 Ми живемо щасливою добою розуміння: одежа знаннів  —  і пишні шати, й убогі свитинки  —  валяється під ногами, вживана, зношена, дешево куп...

 Філологам поталан и ло: вони починаються звуком, що в філології, навіть українській, загалом беручи, є. А от фольклористам не щастить: вони...

 Ми живемо історичною добою. Час плентався, плуганився, а потім глип у календар  —  аж там вибило історичну діб. А ті секунди, що опираються...

 Жінки й чоловіки в н а мислі своїм насправді такі різні, що їхня сумісність здається драматичним дивом, чимось на кшталт герцоґського балю,...