Бльоґ Сергія Саржевського

 Паляниця просто хоче побути в обіймах голодного, щоб пригорнув, попестив. Щоб удихнув її духмяність, щоб оцінив її довершену круглину. А йо...

 Хочу бути овочем! А чого це нас так лякають, що станемо?! Та не вже-ж дерево мого життя не дасть родющого овочування? Хочу бути плодом. Так...

 Так, нові ворота на дорозі  —  вузькі ворота. Дайте подивитися теляті на них, дайте надивитися всій череді. Хай вони собі вузесенькі, таж ц...

 Хто не міг дати ради старим словам, зачинати говорити новими, ніби " своїшими слівми ". І вже всі, з ученим невченим разом, хапаю...

 Утертого модла, прописової істини не можна знов пережити навіть тому, кому це щиро подобається. Лежить дорогий небіжчик, усіма шанований. А...

 Час  —  то вже не річка, а ріка. Нічого нового тут не скажеш. Бо й час не новий. І ми в тій ріці  —  риби. Просто приділено нам у часі жити...

 Як хто не згоден із "новим" правописом і його "священником", може звати сьвященика просто "попом". Запевняю, ...